Чернівецький обласний центр

з профілактики та боротьби зі СНІДом

Держслужба України соцзахворювань здійснила аналіз перешкод у проведенні замісної підтримувальної терапії

Впровадження профілактичних програм, зокрема програми «зменшення шкоди», що підтримуються Глобальним фондом боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, значно розширило доступ до профілактичних послуг як загального населення, передусім молоді, так і представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ. Частиною таких програм є замісна підтримувальна терапія для споживачів опіоїдних ін’єкційних наркотиків (далі – ЗПТ).

Cтаном на перше січня 2013 року, в Україні замісну підтримувальну терапію отримує 7 339 хворих. Середній стаж споживання наркотиків 14 років, середній вік пацієнтів 35 років. Серед пацієнтів, які отримують ЗПТ, 3 215 осіб є ВІЛ-інфікованими, з них антиретровірусну терапію отримує 1 283 хворих, 300 ВІЛ-інфікованих осіб готуються до початку АРТ, 4 832  пацієнта є носіями вірусних гепатитів В, С , 1 309 пацієнтів - хворі на туберкульоз.
Згідно із графіками розподілу препаратів, які затверджені наказом МОЗ України (№1036 від 23.11.2010),  кількість пацієнтів для отримання ЗПТ із застосуванням препаратів метадону гідрохлориду та бупренорфіну гідрохлориду мала становити понад 10 тисяч осіб. Однак, зазначеної мети не вдалося досягнути, що свідчить про наявність проблем у питанні роботи з пацієнтами.
Держслужба України соцзахворювань здійснила аналіз основних перешкод, які постають перед лікарями та пацієнтами в процесі набору пацієнтів до програми ЗПТ.
Незадовільні темпи набору пацієнтів відмічаються у АР Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатські, Івано-Франківські, Луганській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Київ.
На основі інформації, отриманої від регіональних департаментів/управлінь охорони здоров’я Держслужбою визначено перелік основних перепон на шляху до охоплення ЗПТ споживачів ін’єкційних наркотиків з профілактичною метою.
Причина повільного набору на отримання терапії наркозалежними залежить від специфіки регіонів. Так, наприклад, у західних областях – Волинській, Чернівецькій, Тернопільській – звітують про відсутність пацієнтів у листах очікування на отримання ЗПТ, зокрема через зниження захворюваності на опіоїдну залежність. Актуальною проблемою для більшості областей є потреба у відкритті нових пунктів (сайтів) ЗПТ. Значна кількість сайтів не розпочала роботу через технічні, кадрові, організаційні проблеми.
Про складнощі, пов’язані із процедурами набору споживачів ін’єкційних наркотиків на ЗПТ внаслідок прийняття Наказу МОЗ України №200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю», який було видано у 2012 році, говорять в АРК Крим, Житомирській, Полтавській, Чернігівській областях. Зазначені проблемні питання опрацьовано та враховано у новому наказі МОЗ України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 27 березня 2012 року № 200», який наразі проходить процедуру юстування.
Серед труднощів у запровадженні ЗПТ медики також називають постійну ротацію пацієнтів, незаплановані виписки та відмову від участі у програмі, ускладненнями психологічного та фізичного стану наркозалежних. Вирішення цих питань потребує більш ретельного супроводу програми з боку громадських організацій, які працюють у зазначеному напрямку.
Зважаючи на вищевикладене, Держслужба України соцзахворювань наголошує на необхідності контролю з боку регіональних служб у частині налагодження роботи сайтів ЗПТ та належної роботи з залучення хворих до програми.

Довідково: Замісна підтримуюча терапія є частиною комплексного лікування, коли вирішується не тільки проблема залежності, а й інші медичні, психологічні та соціальні проблеми хворого. Статистичні дані свідчать, що починаючи з 2006 року темпи поширення ВІЛ-інфекції парентеральним шляхом поступово зменшуються. Якщо у 2006 році кількість випадків інфікування через голку сягали 7,1 тис. осіб, а в 2011 році – 6,6 тис. Крім того рівень смертності серед ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків, які знаходяться на програмі ЗПТ у 7 разів нижчий, ніж у інших СІН. ЗПТ є ключовим компонентом програм зменшення шкоди на рівні із антиретровірусною терапією. Ці програми сприяють ресоціалізації наркозалежних у суспільстві: поверненню до нормального способу життя, працевлаштуванню і т. д. ЗПТ має на меті не допустити розвиток у хворого синдрому відміни, підтримувати у хворого стабільний стан фізичного комфорту та стримувати потяг до нелегальних опіоїдів.