Багато хто по-новому дивиться на сформовані обставини і вирішують зробити все, для того щоб народити здорову дитину. А завдання лікарів - допомогти майбутнім матерям, а не пропонувати зробити аборт, як це буває на практиці. Про гуманізм в жіночих консультаціях: «Коли я звернулася за медичною допомогою - мені не відмовили, - розповідає Віра, мама шестирічної дівчинки, мешканка Київської області. - Мій ВІЛ-статус дуже вплинув на події. У медичних установах все робилося знехотя. У жіночій консультації діагност, подивившись на УЗД, повідомила, що у дитини серйозні патології - немає вушок і пальчиків, і порадила зробити аборт. Коли я лежала на збереженні вагітності, пила тільки ті ліки, упаковку яких бачила. Дуже боялася, щоб мені не підсунули щось, що призводить до викидня. Одна медсестра навіть сказала, що я спеціально інфікувалася, щоб отримувати безкоштовні ліки ... Наскільки мені відомо, з багатьма ВІЛ-позитивними жінками відбуваються аналогічні історії. До речі, моя дитина народилася здоровою. З вушками і пальчиками . Зараз у нас дуже багато проблем, але я щаслива, що стала мамою». Ось така красномовна розповідь. Як пояснюють представники громадських організацій, в Україні дійсно існує проблема ставлення медиків до ВІЛ-вагітних і особливо гостро вона проявляється в невеликих містах, у жіночих консультаціях. «Мені відомий випадок, коли дільничний гінеколог навіть погребував взяти в руки медичну картку ВІЛ-інфікованої жінки, порадивши майбутній породіллі відразу йти в Центр СНІДу, - розповідає Лада Булах, виконавчий директор Київського відділення Всеукраїнської мережі людей, що живуть з ВІЛ / СНІД. - Але ж саме з лікарями жіночих консультацій в першу чергу стикаються ВІЛ-інфіковані жінки, саме вони формують у вагітних віру в майбутнє своєї дитини. Лікарі зобов'язані пояснити, що можна народити здорового малюка, а не закриватися в своєму страху». За результатами досліджень, проведених цивільною організацією HealthRight International в 2009-2010 роках, у чверті випадків жінки з ВІЛ-статусом стикалися з негативним ставленням медичного персоналу. Зокрема, 23% опитаних жінок (більшість з них проживають в маленьких містах) повідомили, що їх тестування на ВІЛ або таке повідомлення про використання результатів тесту було проведено в умовах, що порушують процедуру конфіденційності. Деякі ВІЛ-позитивні повідомили, що медики обговорювали їх статус з роботодавцями або іншими медиками та пацієнтами. ФАКТИ * Якщо мінімальна сума, яку треба витратити на ведення вагітності, становить 800 гривень , то в приватних клініках вона може досягати більше 20 000 гривень. Що ж робити тим, у кого немає грошей? Це питання риторичне. А лікарі нагадують, що, наприклад, зарплата медсестер - 700-800 гривень, на такі гроші не прожити. * В Україні кількість людей з ВІЛ-статусом становить 1,33% дорослого населення (за даними на 1 січня 2011 року). Цей показник - один з найвищих в Європі. Важливий нюанс: жінки більше піддаються інфікуванню ВІЛ в силу фізіологічних особливостей свого організму, ніж чоловіки. * 42% ВІЛ-вагітних жінок дізналися про свій ВІЛ-статус під час вагітності (за даними опитування МБФ «Українська фундація громадського здоров'я»). «Окрема проблема - наркозалежні жінки. Наприклад, в Києві серед ВІЛ-інфікованих вагітних 10-15% жінок - наркозалежні. Найчастіше в жіночі консультації в активній фазі свого захворювання вони просто не доходять, - пояснює Галина Скіпальська, виконавчий директор МБФ «Українська фундація громадського здоров'я», HealthRight International (Право на здоров'я). - Більшість медиків, опитаних нашою організацією, відзначили, що ніколи не стикалися з жінками, які вживають наркотики». Ще одна проблема - бездомні вагітні. Лікарі поліклінік не поспішають ставити на облік вагітних без документів. Як правило, це жінки у віці 17-19 років. Половина з них живе у друзів або приятелів, половина - в занедбаних будинках, на вулиці. У столиці таких молодих жінок немало, і всі вони в основному - не киянки. Ці жінки схильні до високого ризику бути ВІЛ-інфікованими. Але й звичайним жінкам без місцевої прописки непросто стати на облік в жіночу консультацію. «Я обдзвонила три жіночі консультації з проханням поставити на облік мою вагітну подругу, у якої немає київської прописки, - розповідає киянка Ольга. - Але відповідь скрізь була однакова: без документів поставити на облік не можемо». « Якщо жінка успішна та фінансово забезпечена, її раді бачити в медичних установах, а якщо грошей немає, тим більше немає прописки, до того ж якщо жінка має наркотичну залежність та ВІЛ-стутус, така пацієнтка - «головний біль» для медиків, - розповідає Лада Булах. - У випадках з ВІЛ-інфікованими та бездомними вагітними державою фінансується тільки діагностика і лікування, мова про соціальний супровід не йде ». Як підсумовують лідери громадських організацій, їх завдання - змінити систему охорони здоров'я, яка не завжди забезпечує рівний доступ до медичних послуг. Зрозуміло, в пологах ВІЛ-інфікованим жінкам ніхто не відмовить, але проблема в тому, що багато з них в жіночі консультації не звертаються, оскільки бояться негативного ставлення медиків. І нерідко самі медики (особливо в маленьких містечках) не знають, що таке замісна терапія , не знають, в які громадські організації, які працюють з жінками уразливих груп населення, можна було б спрямувати вагітних з ВІЛ-статусом. У результаті і майбутні матері, і країна втрачають можливість народження здорових дітей. КОМЕНТАР «Важливо вчасно звернутися по допомогу» В'ячеслав Камінський , головний акушер-гінеколог МОЗ України, директор Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини, завідувач кафедрою акушерства, гінекології та репродуктології Національної мед академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика: - За останні десять років в Україні було проведено багато тренінгів для акушерів - гінекологів щодо правильного ведення вагітності ВІЛ-інфікованих жінок. Але майбутні матері повинні знати: від них залежить дуже багато. Потрібно бути відповідальними, щоб народити здорову дитину, кожна ВІЛ-позитивна жінка після 24-го тижня вагітності повинна отримати правильно розписану антиретровірусну терапію. Досить часто у ВІЛ-інфікованих жінок спостерігається велика кількість дуже складних захворювань. Наприклад, нещодавно ми прийняли пологи у ВІЛ-інфікованої жінки з низкою гепатитів, з активною формою туберкульозу. Лікування в даному випадку обійшлося державі в 80 000 гривень. Щороку в Києві народжують 250-270 жінок з ВІЛ-статусом. Якщо десять років тому в Україні у жінок з ВІЛ-статусом 30% дітей народжувалися з ВІЛ, то тепер всього 3,5-3,7% новонароджених з'являються на світ ВІЛ-позитивними. У чому причина? Майбутні матері не вчасно стали на облік і не отримали відповідну терапію в потрібний час або взагалі не прийшли в жіночу консультацію. На жаль, є випадок, коли ВІЛ-інфікована жінка не звернулася до лікарів і померла у себе вдома ... І ще хотілося б підкреслити: відсутність грошей - не привід не звертатися до лікарів. 90% з 270 ВІЛ-позитивних жінок, що народили в минулому році, не мали грошової підтримки своїх родичів і близьких, але це не завадило їм народити здорових дітей. До речі, в розвинених країнах, де жінки відповідальніше ставляться до свого здоров'я, всі діти від ВІЛ-позитивних матерів народжуються здоровими. А якщо жінці з ВІЛ-статусом відмовляють у жіночій консультації, треба звертатися до керівників поліклінік, до Головного управління Міністерства охорони здоров'я України, є «телефони довіри». Усіх вагітних жінок ми ставимо на облік, і в тому числі - бездомних. "

Джерело: health.aif.ua